Присвячено до Міжнародного дня людей з обмеженими можливостями.

У приміщенні бібліотеки для дорослих діяла виставка – інсталяція  творчих робіт підопічних та персоналу Берестечківського психоневрологічного інтернату.

Були представлені різні види  декоративно-ужиткового мистецтва:  

   

- вишивки хрестиком, бісером і стрічками Гіль Алли, Коржевич Лариси, Лавринчук Наталії, Макарусь Мирослави, Петрук Надії, Приходько С.І., Ривачук М.М., Янкової Марії;

 

 

 

  - витинанки з бумаги, аплікації,  Гученко Оксани;

 - аплікації ;

 

 

 

- новорічні листівки, Дерево щастя, деревце "Ясен клен", та багато інших цікавих робіт. 

 

Також бібліотека підтримала ідею конкурсу на кращий літературний твір «Над долею моєю нахились», який стартував у листопаді в Берестечківському психоневрологічному інтернаті і триватиме до 19 грудня – Дня Святого Миколая. Презентуємо поезію підопічної інтернату Макарусь Мирослави Григорівни, 1977 року народження, інвалід з дитинства ІІ групи.

Молитовний роздум

 Не раз Господь допомагає,

Хранить в мені життя моє,

І від напасті визволяє,

І силу духові дає.

         Не раз доводиться й по бритві

         В житті непевному пройти.

         І тільки в лагідній молитві

         Благаєш: «Господи, прости!»

Тож хай мій дух, такий злиденний,

В молитві злине, наче птах,

Подякую за хліб щоденний,

За теплий одяг  і за дах.

Молитва

Пречистая Божая Мати,

Тебе повсякчас пам’ятаю,

Коли прокидаюсь і спати

В покірній молитві лягаю.

 

У вірі щоб нам святкувати

Й подяці сердечній Різдво,

Коли через тебе з’єдналось

І Боже, і людське єство.

 

Господь нам зробив таку ласку,

Вчинив так багато чудес:

Зціляв геть усіх, а на Пасху

Умер на хресті і воскрес.

Зимовий день

Сонце з низька споглядає

На засніжений лісок,

А в його промінні сяє

Діамантовий сніжок.

 

І пощипує за щічки

Так приємно морозець,

Й скаче спритно коло річки

Цвірінькливий  горобець.

 

Недалечко і ворона

Сіро дзьоба все: «Кар-кар!»,

І бурулькова корона

Хоч і грізна – Божий дар.

 

З кожним кроком під ногами

Так кумедно все рипить.

Я сніжиночку до мами

Принесу, щоб розтопить.

Надежда

Не говори мне, что мороз,

Быть может, не допустит лета.

Взгляни, уже плывёт Эос

Зарёю летнего рассвета.

 

Поголубели небеса

Над, правда, белыми лугами.

Да, вся весенняя краса

Ещё покрытая снегами.

 

Но солнце светит все сильней

И мне не хочется поверить,

Что теплотой своих лучей

Оно мороз не одолеет.



 

Наші читачі реагують на події в Україні.

 

Новий уже займався день.

Ніщо не віщувало лиха

Співала молодість пісень,

Наш Гімн лунав велично стиха.         

 

          Тут України прапори

          Євросоюзу тріпотіли,

          І гасла сяяли згори, -

          Надія у серцях горіла

 

Враз сунуть яничар ряди,

На голови людей - дубинки ...

- Чого зібрались знов сюди?

Везем на площу вам ялинку.

 

          І падає вкраїнський цвіт -

          Вродливі хлопці і дівчата.

          Сьогодні знає цілий світ,

          Як вміє влада керувати.

 

Кривава ніч - тривожний день.

У єдності - бо наша сила.

Новий із нами час гряде,

Розправ, Вкраїно, дужі крила!

 

                                01.12.2013 р.

                                                       Лукія Василевська.

 

Лукія Василевська - член Асоціації незалежних волинських письменників ім. Павла Чубинського та постійний читач нашої бібліотеки.

 

 

              

     

 

Історична година: "Свічка плакала в скорботі"

       Однією з найтрагічніших сторінок в історії українського народу є голод 1932-1933 років. У листопаді 2013 року виповнюється 80 років від тої трагічної дати.

 

... То був страшний навмисний злочин,

Такого ще земля не знала - 

Закрили Україні очі

І душу міцно зав'язали.

  

     Не було ні війни, ні посухи, ні потопу, ані моровиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знає, скільки невинного люду зійшло в могилу,- старих, молодих і дітей, іще ненароджених - у лонах матерів ...

     Голодомор - це злочин, який був спрямований проти українського народу в 30-ті роки, був геноцидом, і ціна цьому злочину - мільйони життів невинних українців.

     Пам'ять - нескінченна книга, в якій написано все: і життя людини, і доля країни. Та багато сторінок її вписано кривавими й чорними кольорами ...

     В читальному залі бібліотеки була проведена історична година пам'яті «Свічка плакала в скорботі», присвячена мільйонам українців, які загинули голодною смертю у 1932 – 1933 роках.

      Присутні мали можливість дізнатись про ті страшні події, переглянувши в он-лайн документальний фільм «33-й: Голод».

 

 

 

 

 

     Ознайомитись з книжковою виставкою «Розіп’ята душа на хресті всевишньої печалі».

 

 

     Користувачі бібліотеки з інтересом прослухали уривок з повісті «Переднівок. 1933» письменника Аполлінарія Міцкевича.

 

 

 

       «Плаче за дітьми своїми Україна – мати. Плаче й не може втішитись, бо немає їх … Підносить молитви Церква Христова, щоб Господь упокоїв їхні душі в оселях праведних. Тож пом’янімо сьогодні усіх, хто став жертвою голодомору хвилиною мовчання», - такими словами було завершино годину пам'яті.

 

Презентація книги Миколи Линника "Діалог з незнаним другом"

Вічна душа, тлінне тільки тіло,

Але й воно, спалахнувши вогнем

(Аж темрява ночі раптом стане днем)

Невгасимої віри, засяє лілово

(Це спалах душі, що зреалізувала слово)

І піде на подвиг, а скажуть: згорів за діло.

 

Микола Линник.

 

 

        Микола Андрійович Линник  народився в красивому і древньому містечку Соколі, яке з 1569 року мало Магдебурське право і розкинулося на лівому березі чудової волинської річки Стир. Перші поетичні спроби пера зробив у четвертому класі російською мовою. Але вчасно зрозумів, що українську душу найкраще виспівувати таки рідною - українською. Вдосконалювалася, навчаючись у Луцькому державному педагогічному інституті ім. Лесі Українки. Працює у Берестечківській ЗОШ І-ІІІ ступеня. Поезія так і залишилась незмінним супутником життя педагога.

     

  

     У збірці Діалог з незнаним другом" вміщено поезії, написані у різні роки. Як зізнається сам автор, буває, що його нова поезія народжується, як прекрасна Афродіта з морської піни - легко і безпосередньо. Однак бувають хвилини, коли поетична думка вже пульсує в голові,  але щоб видобути її на аркуш, потрібно працювати, як скульптору, - довго - довго прибирати зайві шматки, поки не вималюються риси поетичної Галатеї. А деякі поезії схожі на молоді паростки: з'явився рядок - думка, а вже потім з нього поволі виростає поезія-дерево.

 

 

 

 

 







Поетичний вернісаж

Як я умру, На світі запалає

Покинутий вогонь моїх пісень,

І Стримуваний пломінь засіяє,

Вночі запалений, горітиме удень.

 

Леся Українка

 

        «Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства» (П. Тичина).
         Все прекрасне у великої дочки українського народу: і її ласкаве патріотичне ім'я, і героїчне життя, і, сповнена революційного вогню, ніжна та гнівна творчість.
        Леся Українка ввійшла в літературу як велика поетеса-лірик, геніальний драматург, талановитий прозаїк, перекладач, блискучий літературний критик, невтомний збирач і дбайливий цінитель фольклорних скарбів.
        Письменниця революційно-демократичного напряму кінця XIX — початку XX століття, учасниця загальноросійського визвольного руху, полум'яний пропагандист ідей наукового соціалізму, Леся Українка оспівала пролетарських «нащадків Про-метея», разом з ними своєю творчістю світила «досвітні огні» революції, здобувши від народу величні й славні імена Дочка Прометея і Співачка досвітніх огнів.
        Доля дуже рано навчила Лесю Українку мужності. Вона змушена була змагатися з тяжкою хворобою, що вразила її ще в дитинстві, зробила недосяжною її блискучу музичну кар'єру і мучила поетесу всі подальші роки. Проте оця ще дитяча зневага до фізичного і душевного болю супроводжувала Лесю Українку все її життя.

 

Книжкова виставка:" Леся Українка: доба і творчість"

Відкриття пункту вільного доступу до мережі Інтернет

 

 

21 січня 2013 р. у Берестечківській міській бібліотеці для дорослих відбулася урочиста церемонія з нагоди відкриття пункту публічного доступу до інтернету та початку надання нових послуг. 

Відтепер мешканці м. Берестечко зможуть безкоштовно пройти курси комп’ютерної грамотності, надсилати і отримувати електронну пошту, спілкуватися у програмі «Skype», користуватися веб-ресурсами для пошуку роботи, покупки товарів, організації відпочинку, мати доступ до інформації органів влади і соціальних служб тощо. У ході урочистостей буде продемонстровано на практиці, як телефонувати рідним та близьким за допомогою «Skype», в інші міста та за кордон, надсилати повідомлення електронною поштою, здійснювати пошук інформації в мережі, шукати друзів та однокласників через соціальні мережі.